Євро завмер між двох світів: старого, в якому долар був безумовним лідером, і нового, де інвестори шукають стабільність і передбачуваність в інших юрисдикціях. Європа наразі грає цю роль краще, ніж можна було б очікувати. Америка – навпаки, дедалі частіше бентежить своєю непослідовністю. Але ринок не квапиться – він вичікує.
Отже, пара EUR/USD знову повернулася в фокус валютного ринку, і не тому, що різко вирвалася в один із боків, а тому, що завмерла біля найважливіших рівнів, ніби ринок сам не хоче ворожити на кавовій гущі й чекає, поки фішки ляжуть самі.
Після короткочасного зниження на початку тижня, євро знову набрав сили й повернувся вище 1,1420. Усе це на тлі слабкості долара, політичної двозначності у США та обережного оптимізму з боку єврозони. Почнімо по черзі.
Перемовини з Китаєм і криза довіри до долара
Якщо поглянути на останні рухи долара, вони виглядають як підсумок не одного, а одразу кількох різноспрямованих векторів. З одного боку – позитивні коментарі з Вашингтона: президент США заявив, що отримав «хороші звіти» за підсумками зустрічі з китайськими представниками. Оптимізм нібито присутній.
З іншого – ринок вже не реагує на риторику так, як реагував раніше. Інвестори чекають не слів, а фактів. І поки конкретного прориву в переговорах немає, долар залишається у підвішеному стані.
І це не просто технічний флет – це історія про довіру. Ринок уже пережив чимало твітів, заяв, змін у риториці, і дедалі менше вірить в сталість американського курсу, особливо за умов, коли на порядку денному – торгівля рідкісноземельними металами, експорт напівпровідників і візова політика.
Ці теми не про швидку угоду. Це довга, виснажлива політична торгівля. А отже, невизначеність – надовго.
І от на цьому тлі долар виглядає непевно. Він не падає в прірву, але й не зростає. І це сигнал. Тому що зазвичай навіть слабкий натяк на угоду з Китаєм давав би долару сильний імпульс. Зараз же він майже байдужий. Це і є криза довіри: не до економіки, а до передбачуваності політики.
Єврозона: несміливий оптимізм і «яструбині» нотки
Поки Америка веде дипломатичні баталії, Європа тихо зміцнює позиції. Звісно, не всі дані ідеальні, але загальна картина стає дедалі обнадійливішою. Індекс довіри інвесторів Sentix уперше за рік вийшов у позитивну зону – це якраз те, чого бракувало євро останні місяці: відчуття, що бізнес і споживачі починають вірити в економічне відновлення.
Додаймо до цього «яструбині» коментарі від Оллі Рена й Франсуази де Вільруа – представники ЄЦБ дали зрозуміти: різкого зниження ставок у найближчому майбутньому не буде. Щобільше, теперішні рівні цілком комфортні для банку, і подальші рішення ухвалюватимуться тільки за наявності переконливих макроекономічних підстав.
Це свідчить про стабільність і поміркований, але позитивний погляд на інфляцію й зростання.
Італія додала балів до загальної картини – промислове виробництво перевищило очікування, що особливо важливо на тлі торішніх розмов про «слабкий південь» єврозони. Загалом – спокійне й підбадьорливе тло. Без феєрверків, але й без шоків. І це саме та передбачуваність, яку сьогодні шукають інвестори.
Технічна картина: ринок на межі й у нерішучості
На цей момент EUR/USD продовжує рухатися в межах висхідного каналу, але без чіткого імпульсу. Остання спроба штурму 1,1500 завершилася відкатом, і зараз пара балансує між рівнями 1,1370 та 1,1455.
З технічного погляду, 1,1370 – критична підтримка. Пробій цього рівня відкриє шлях до 1,1315 (мінімум 30 травня), а далі – до 1,1215–1,1220 (район подвійного дна, сформованого в травні).
Це вже буде повноцінна корекція, яка може затягнутися на кілька тижнів, особливо якщо переговори США і Китаю застопоряться, а долар отримає тимчасове полегшення.
Опір у районі 1,1455 і 1,1495 поки не дає бикам розгулятися. Кілька спроб зростання минулого тижня було зупинено саме в цьому діапазоні. І хоча структура ринку залишається висхідною, спостерігається ведмежа дивергенція на 4-годинному графіку, що вказує на зниження імпульсу.
Що це означає для трейдера? Зараз ринок живе в режимі очікування. Інвестори не квапляться робити великі ставки до появи конкретних сигналів із Лондона (переговори), Франкфурта (ЄЦБ) та Вашингтона (дані по інфляції).
Поки цього немає – діапазон залишається чинним. І, найімовірніше, найближчі дні стануть ареною для спекулятивної торгівлі всередині каналу, а не для трендових рішень.
